Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 911/3575/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ТОВ "УніКредит Лізинг" - Букової Ю.В. (дов. від 12.09.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укрхарчопромкомплекс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014

у справі № 911/3575/14 господарського суду Київської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укрхарчопромкомплекс"

про визнання банкрутом,

встановив

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.10.2014 (суддя Лутак Т.В.) за Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)"УніКредит Лізинг" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Укрхарчопромкомплекс". Визнано вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" до боржника у розмірі 1 397 025,02 грн., з яких: 1 324 679,93 грн. - безспірні вимоги та 72 345,09 грн. - пеня; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (колегія суддів у складі Сотніков С.В. - головуючий, Копитова О.С., Разіна Т.І.) ухвалу господарського суду Київської області від 02.10.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" просить скасувати вищевказані ухвалу суду першої інстанції від 02.10.2014 та постанову суду апеляційної інстанції від 23.12.2014, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 1, 7, 8, 9, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-3, 22, 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2014 ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулося до господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити заборгованість в розмірі 1403115,02 грн.

На підтвердження кредиторських вимог ТОВ "УніКредит Лізинг" надано рішення господарського суду Київської області від 26.06.2012 у справі №23/054-12, яким на користь заявника стягнуто солідарно з ТОВ "Аляска ЛД" та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" 1 258 961,75грн. заборгованості, 72 345,09 грн. пені, 12 179,34 грн. інфляційних втрат, 26 138,84 грн. 3% річних та 27 400,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарського суду Київської області видано наказ від 04.10.2012.

Виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 26.06.2012 у справі № 23/054-12 відкрито постановою відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції від 20.12.2013 за № 40849093.

В процесі виконавчого провадження зазначений наказ 04.10.2012 не виконано, що підтверджується листом відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції від 22.09.2014 №486/7.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, визнав надані ініціюючим кредитором матеріали достатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" та прийняв ухвалу про порушення провадження у справі.

Однак, колегія Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів зроблені без встановлення всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

За змістом приписів статей 12 - 16 Закону прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.

Питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч. 3 ст. 16 Закону).

Як було вказано вище, кредиторські вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" ґрунтуються на рішенні суду від 26.06.2012 у справі №23/054-12 про стягнення солідарно з ТОВ "Аляска ЛД" та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" заборгованості, на виконання якого видано наказ від 04.10.2012 та відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

Вказане рішення суду мотивоване неналежне виконанням ТОВ "Аляска ЛТД" умов договору фінансового лізингу за № №1410L09/00 від 16.09.2209, а також невиконання ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" умов договору поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2012 щодо забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Аляска ЛТД" вищевказаного договору фінансового лізингу.

Однак, з матеріалів оскарження вбачається, що ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2014 у справі № 23/054-12 визнано наказ господарського суду Київської області від 04.10.2012 № 23/054-12 таким, що не підлягає виконанню в частині солідарного стягнення з ТОВ "Аляска ЛТД" та ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за договором поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2012.

При цьому суд виходив з того, що солідарне стягнення відповідачів по справі на користь позивача стягнутої заборгованості за рішенням суду від 26.06.2012 у справі № 23/054-12 згідно договору поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2012 є припиненим, оскільки ліквідація (припиненням юридичної особи) ТОВ "Аляка ЛТД" є підставою для припинення основного зобов'язання за договором фінансового лізингу, в свою чергу припинення зобов'язань за договором фінансового лізингу є підставою для припинення зобов'язань ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" за договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що питання правомірності порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" є передчасним та потребує додаткового дослідження доказів, зокрема тих, що підтверджують наявність ознак неплатоспроможності боржника, обґрунтованість та безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора, що передбачено ч. 3 ст.16 Закону.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2014 та ухвала господарського суду Київської області від 02.10.2014 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, належним чином перевірити наявність правових підстав для порушення даної справи про банкрутство та розглянути справу з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 02.10.2014 по справі №911/3575/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області на стадію підготовчого засідання.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.